Агентство BBDO Toronto зняло для компанії FedEx в Канаді іміджевий вірусний рекламний ролик, в якому було використано принцип доміно.

Людина спілкувалася завжди, і у своєму спілкуванні вона ділилася інформацією. Саме звичка людей ділитися інформацією з оточуючими використовується у вірусному маркетингу. Суть вірусного маркетингу полягає в тому, що людина, отримавши інформацію, "заражається" цим товаром, послугою або їх рекламою і сама, добровільно, за рахунок того, що їй це цікаво, їй це подобається, стає активним ретранслятором ідеї.

Вперше, термін "вірусний маркетинг" з'явився в Америці в 1996 році. Його використовував у своїй статті "The Virus of marketing" Джеффрі Рейпорт. Досліджуючи вірусний маркетинг, він використовував такі терміни, як знаряддя, зброя. Ніби мова йде про війну, але бізнес - це такий самий полігон, на якому йде щоденна битва за клієнта. І в бізнесі немає місця слабким.

За останні кілька років вірусний маркетинг став максимально використовуватися. Виводячи на ринок новий продукт, практично кожна кампанія обов'язково запускає вірус.

Більшість рекламодавців вже спробували рекламу в ЗМІ. Останнім часом розцінки на розміщення реклами на телебаченні та в друкованих виданнях значно виросли, і традиційним ЗМІ все складніше конкурувати з мережею Інтернет. Інтернет-реклама постійно набирає обертів, а обсяги контекстної реклами вже починають перевищувати показники розміщення в традиційних медіа. Рекламодавці все частіше вибирають мережу Інтернет в якості основного плацдарму для проведення досить масштабних кампаній.

Середньостатистичний представник онлайн-аудиторії відрізняється від представника аудиторії "звичайної": це, як правило, люди з вищою освітою і середнім достатком. Саме такі люди мають більшу купівельною спроможністю.

Яким чином рекламодавець може використовувати мережу Інтернет? В основному, весь обсяг послуг можна розділити на три основні напрямки: пропозиції по оптимізації сайту, пропозиції по контекстній рекламі, пропозиції щодо використання партизанського та вірусного маркетингу. Про пошукову оптимізацію і контекстну рекламу написано досить багато, тому хотілося б докладніше зупинитися саме на використанні партизанського маркетингу в Мережі.

Вірусна реклама ніякого відношення до комп'ютерних вірусів не має, а загрозлива на перший погляд назва утворилася від подібного способу розповсюдження в інтернеті. Зазвичай вірусна реклама - це забавний, смішний або шокуючий відеоролик, флеш-мультфільм, гра, фотографія або серія фотографій в різних форматах (наприклад в PowerPoint), де на об'єкті відображене будь-яким чином посилання на рекламований сайт.

Користувач, який переглянув такий ролик, фотографію або мультфільм, загоряється щирим бажанням поділитися «хохмою» зі своїми друзями, приятелями, просто з будь-якими іншими користувачами на сайті, форумі, чаті, ICQ або навіть просто в усній формі. Ті, в свою чергу, - зі своїми друзями та іншими користувачами - і так може тривати до нескінченності, поки дійсно геніальні ролики не стають відомими в цілому регіоні і навіть у світовому масштабі. А більшість з тих, хто проглянув вірусне відео або мультфільм, пройде з цікавості по посиланню, яке він там побачив.

«Партизанськими» прийнято називати ті маркетингові заходи, які виходять за рамки загальноприйнятих способів і засобів рекламних комунікацій та просування товару.

Термін «партизанський маркетинг» («guerrilla marketing», ПМ) ввів в обіг американський маркетолог Джей Левінсон - той самий, який в 1951 році придумав «ковбоя Marlboro». У 1983 Левінсон узагальнив свій маркетинговий досвід у книжці «До зброї, цілься, вогонь!» - У ній вперше згаданий партизанський маркетинг.