При підготовці реклами не можна не враховувати, що в процесі переходу до ринкових відносин в Україні позначилося різке соціальне розшарування. З одного боку, з'явився шар багатих людей, з іншого - більшість населення, що зайняте боротьбою за виживання. Реклама очевидно недоступних товарів і послуг сприймається болісно. Представників середнього класу, на який в основному і орієнтується американська реклама, у нас поки що не так багато, як хотілося б. Відповідно потрібно чітке сегментування ринку та визначення цільових аудиторій реклами.

Звичайно, соціальна диференціація населення - явище закономірне, але поки навряд чи варто акцентувати в рекламі проблеми «соціального статусу». Дратує засилля іноземних товарів. Адже в недалекому минулому майже всі товари були вітчизняні, з невеликим доповненням з «країн народної демократії». Посилено впроваджувався гасло: «Радянське - значить відмінне!». Що стосується продуктових товарів, то їх ніби й вистачало, а тепер навіть картопля, морква, і ті - з Голландії. В одній районній газеті мені попалася на очі маленька замітка. Привернула вона мене саркастичним ставленням до засилля закордонних товарів. Її автор - А. Машин, називається вона «Телерекламний сон». Наводжу її повністю. «...Я вийшов з приватизованого заводу, купив у супермаркеті "Снікерс", "Марс" і "Стіморол". Сів за кермо свого "джипа" і втамував голод батончиком шоколаду. Відкинувся на сидіння машини й закурив "Кемел". Покуривши, я рушив, жуючи "Стіморол". Приїхавши в свій котедж, врубав "Соні" та порахував на машині для рахунку грошей дивіденди, отримані за мої акції. "Непогана сума", подумав я. Але гроші не повинні припадати пилом, їх треба вкладати. Пора подумати про покупку нерухомості де-небудь у Санта-Барбарі. Я відкрив кішці баночку "Віскаса", а собаці насипав "Педігріпал". Вона від радості заверещала. Я прокинувся. Треба йти здати пляшки з-під кефіру та купити на ці гроші стакан махорки на базарі...».

Можна наводити багато прикладів розбіжності систем цінностей нашого населення і населення інших країн. Приміром, на Заході з раннього дитинства люди звикають до маніпуляцій з грошима, у них висока фінансова грамотність. Ми ж до недавнього часу мали справу лише з примітивними «ощадкасами», та й то не всі. Звідки нам знати, що гроші краще тримати не «в панчосі» або під матрацом, а в банку, і не в скляному. Потрібно враховувати і ту обставину, що перші лихі спроби долучитися до «роблення грошей» за допомогою численних фінансових структур скінчилися крахом. І тому ми, «обпікшись на молоці», з підозрою ставимося до різних «цінних паперів». Тому вважаємо за краще конкретне, те, що можна «помацати», а не абстрактне, чи то облігації, чи акції, чи що-небудь в цьому роді. І при наявності певної суми грошей («папірців») краще придбати злиток золота, нехай найменший, ніж навіть найперспективніші акції (все одно - «папірці»). Враховуючи цю особливість, і ввели у нас торгівлю золотом, яка стає популярною, незважаючи на те, що поки намітилася стійка тенденція до зниження вартості золота на світових ринках і вкладення грошей в золоті злитки веде не тільки не до збільшення «капіталу», але, навпаки, до його знецінення.

Джерело: http://advertion.blogspot.com